називатися — [назиева/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
називатися — 1) = назватися (мати те / інше ім я, назву; характеризуватися яким н. словом, позначенням), зватися, іменуватися; прозиватися, прозватися 2) див. зголошуватися … Словник синонімів української мови
називатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
величатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Називатися згідно з чином, титулом, по батькові і т. ін. 2) Бути гордим, пишатися, хвалитися чим , ким небудь. || Поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато … Український тлумачний словник
зватися — зву/ся, зве/шся, рідше зову/ся, зове/шся, недок. 1) Іменуватися, мати ім я, назву; називатися, прозиватися. 2) Своїми особливостями відповідати якій небудь назві, якомусь поняттю; характеризуватися яким небудь словом … Український тлумачний словник
іменуватися — у/юся, у/єшся, недок., рідко. Те саме, що називатися … Український тлумачний словник
кликатися — кли/четься, недок., розм., рідко. Те саме, що називатися 1) … Український тлумачний словник
назватися — див. називатися … Український тлумачний словник
нарікатися — а/юся, а/єшся, недок., наректи/ся, ечу/ся, ече/шся, док., заст. Називатися … Український тлумачний словник
носити — ношу/, но/сиш, недок. 1) перех. Те саме, що нести 1), 2), але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. 2) перех. Надягати на себе, мати на собі або при собі. || Мати, зберігати (про бороду … Український тлумачний словник
